Педмайстерня О.Маслюк

Презентація О. Маслюк
Перенглянути оригінал документа 

Оксана Маслюк, 

 учитель світової літератури

 СШ №227 м. Києва

Феномен Оскара Уайльда

Побутує думка про те, що Оскар Уайльд протягом ХХ сторіччя викликав набагато більшу зацікавленість своєю особистістю, аніж творами. Характерне з цього приводу висловлювання  Х. Л. Борхеса: «В цілому Байрон для мене поет другорядний, проте Байрон створив дещо дуже значуще: він залишив нам образ самого себе. Як і Уайльд, котрий, наразі, цікавіший своїх творів» (Слайд №2).

При всій спірності вислову, Уайльд викликає як зацікавленість пересічних обивателів, котрі мусують скандальні подробиці судових засідань, так і увагу інтелектуалів та серйозних науковців. Ніби два Уайльди. Дійсно, можна говорити про «дух часу», який втілив у собі  Уайльд. Але перш за все він втілив себе, блискуче реалізувавши те, що було дане йому від народження і виявилося затребуваним часом – художній інстинкт, здатність сприймати все, що його оточувало під знаком Краси, а також особливий склад розуму, що гостро відчував невідповідність між зовнішнім і внутрішнім боком суспільства, а оскільки про це говорити було не прийнято, то Уайльд застосував стиль парадоксів. На парадоксах він будував свої сюжети, вони ввійшли в поетику його  творів, ними пронизана його естетична теорія. Щоб осягнути художній світ письменника, мало бути знайомими з фактами його біографії, потрібно спробувати підняти завісу часу і розібратися у витоках уайльдівського естетизму. Уайльд  жив у непросту епоху, коли суспільство зневірилося у старих ідеалах, а мистецтво шукало нових героїв і нових способів їх зображення. Тому й виникла теорія про те, що порятує світ від ницості, сірості, фальші, буденності, культу грошей тим, що розвиватиме духовність, високі ідеали, зокрема – почуття Прекрасного.

Щоб було зрозумілішим, у якому руслі рухатиметься робота під час уроку, присвяченого усвідомлення естетичних поглядів Оскара Уайльда, пропонуємо познайомитися з планом опрацювання теми. (Слайди 3-4). На вивчення теми програмою відведено 5 годин. Розподіляємо їх наступним чином: 

Урок 1. Життєвий і творчий шлях письменника. Оскар Уайльд – письменник англійського раннього модернізму. Естетизм О.Уайльда.

1. Робота з епіграфами.
2. Слайдова презентація життєвого та творчого шляху письменника з наступним обговоренням та фронтальним опитуванням. 
3. Початок роботи з опорною схемою «Естетизм Уайльда»(робота з передмовою)

Урок 2. Жанрова і стильова своєрідність роману, філософсько-естетичні та моральні проблеми твору. Риси інтелектуального роману.

1. Апостол естетизму, Король життя, Принц парадокс: теми для сенканів. 
2. Естетичні погляди Оскара Уайльда та їх відображення у романі. Робота з картками (визначення рис імпресіонізму, реалізму, романтизму в романі).  
3. Робота над таблицею «Інтелектуальний роман»

Урок 3. Утілення різних форм естетизму в образах Безіла Холлуорда, лорда Генрі та Доріана Грея.

  Дослідницька робота над образами (відповіді на питання, виразне читання уривків роману). «Лорд Генрі Оттон думав його думками, Доріан Грей жив, зваблений його пристрастями» (Я. Парандовський). Чи можна сказати, що Безіл Холлуорд страждав стражданнями свого творця?

1. Літературний диктант «Лови помилку».
2. Робота над поняттям «краса»
3. Функції портрета в романі. (Заповнення таблиці «Ставлення до портрета героїв») 

Урок 4. “Світло” і “темрява” долі Доріана Грея.

1. Евристична бесіда про життєвий шлях Доріана Грея (виховання, захоплення, життєві цінності). Судження мають бути підкріплені цитатами.
2. Складання таблиці «Вчинок Доріана - Відображення на портреті – Моя думка»
3. Специфіка вирішення теми кохання. Моделювання: уявіть, що Сибіл не загинула, Доріан і Сибіл одружились. Як би склалась їх спільна доля? «Вільне письмо»
4. «Мікрофон»: роман змусив мене замислитись над…[1]

[1] Наприкінці вивчення кожної теми учні всіх класів, у яких я викладаю, формулюють правила (закони, уроки), на які вони збагатились під час вивчення творчості письменника. «Уроки від Оскара Уайльда» див. на слайді 26 .

Урок 5. РМ. Твір-роздум на одну із запропонованих тем: 

1. «Чого шукав Доріан Грей і чи знайшов це?». 
2. «Митець – творець прекрасного?».  
3. «Кожен з нас носить в собі і пекло, і небо».

 Перед тим, як подати матеріал третього уроку, зробимо декілька коментарів щодо розгляду тем попередніх уроків. На першому уроці ми розпочали складання таблиці «Особливості художнього світу Уайльда», у якій, співвідносячи факти біографії письменника із максимами передмови, зафіксували систему естетичних поглядів Уайльда і їх трансформацію у проблематику роману (Слайд №5). Результатом домашньої роботи стала таблиця «Згоден-Не визначився-Не згоден», де учні розмірковували над окремими тезами «Передмови».[2] (Слайд 6)

[2] Зауважимо, що всі подані висновки заповнення таблиць та інших видів діяльності на уроках, зроблені на основі реальних відповідей учнів 10-х класів.

  На другому уроці ми пригадали естетичні  погляди письменника і їх відображення у романі, враховуючи, що твір – яскрава демонстрація естетизму письменника. Уайльд жив у непросту епоху, коли суспільство зневірилося у старих ідеалах, а мистецтво шукало нових героїв і нових способів їх зображення. Тому й виникла теорія про те, що мусить бути щось, що порятує світ від ницості, сірості, фальші, буденності, культу грошей тим, що розвиватиме духовність, високі ідеали, зокрема – почуття Прекрасного. Отож, естет – людина що поклоняється Красі. Естети заперечували цінності буржуазного суспільства: самовдоволеність, обмеженість, несвободу, фарисейство, лицемірство естетики «вікторіанського стилю», в основу якого покладені «благопристойність» і «доцільність». (Слайд 7)

Вони збільшували розміри полотен, щоб зображувати предмети і людські тіла в їхній натуральний розмір, зверталися до біблійних сюжетів, бо мали бажання писати сповнені «найвищих істин» сюжети, але без помпезності, яка, на їх думку притаманна   пізньому періоду творчості Рафаеля.

На цьому ж уроці ми  зупинялися на чинниках формування поглядів письменника, зокрема, говорили про мистецтво прерафаелітів, з творчості яких багато в чому живився естетизм (Слайд 8). Естетизм, як і імпресіонізм, виникають приблизно одночасно: 1860-1870 рр., відповідно, в Англії і Франції, як спроба втекти від академізму і встановлених зразків, для обох враження – первинне. Відмінність їх у тому, що естетизм трансформує враження у суб’єктивне переживання, відображаючи, власне, сприйняття образу митцем, а імпресіонізм трансформує враження у відображення миттєвої краси об’єктивного світу. Під знамено Краси проти суспільства, що живе заради «здорового глузду», практицизму, проти дійсності, позбавленої поезії, виступили члени «Прерафаелітського братства», що орієнтувались на зразки мистецтва Раннього Відродження. Саме теоретиками прерафаелітів стали шановані професори Рескін (мистецтво будь-якої країни є вираженням її соціальних і політичних якостей і може розвиватись лише при умові певного рівня моральності. Саме його теорія – Краса як абсолют – лягла в основу уайльдівської теорії естетизму) та Пейтер, від котрого Уайльд  перейняв думку про те що мистецтво байдуже до моральності, бо Прекрасне – суб’єктивне. Професор Рескін мріяв про ідеал одухотвореної Краси, котрої можна досягнути індивідуальною творчою працею. Пейтер наполягав на суто естетичній функції мистецтва, яке має прагнути лише досконалої Краси і лише через неї облагороджувати людські душі. Манера, яка культивувалась до того академією, тяжіла до старих майстрів: домінування малюнку над кольором, рівноваги над рухом, світло майстерні над пленером і, насамкінець, великих майстрів минулого — над рештою художників.

На думку прерафаелітів, за подібних умов митець не може виразити свій талант. Для того, щоб відтворити манеру великих дорафаелівських італійських художників, члени братства робили детальні етюди з натури, відображаючи колір якомога яскравіше, і писали картини на вологому білому ґрунті.

В  цю пору творча уява митця не обмежується. Прекрасне можна бачити у всьому. Так, у мініатюрі «Копчений оселедець» (збірка «Ваза із прянощами», 1874) бельгійця Йоріса Карла Гюїсманса найбанальніший оселедець перетворюється творчою уявою у витвір мистецтва, переливається і міниться:

«Голова твоя, о селёдка, сверкает, как золотой шлем, а глаза твои можно было бы назвать чёрными гвоздями, вбитыми в медные круги! <…> когда я созерцаю твою кольчугу, то думаю о картинах Рембрандта, вижу <…> его пересверки драгоценностей на чёрном бархате; я вижу вновь его потоки света в ночи <…> цветение солнц под чёрными дугами» (переклад В.Рогова). (Слайд 9). Саме Гюїсманс є автором роману «Навпаки», про який йде мова у «Портреті Доріана Грея» і епіграфом до якого стали слова Рейсбука Дивовижного «Хочу наслаждаться вечно… Хотя бы ужаснулся мир моему наслаждению, хотя бы по грубости своей не понял меня…» Вдома учні повинні були поро змірковувати над цими словами: що означає «по грубости своей», що таке насолода і що таке краса.

 Урок 3. Тема. Утілення різних форм естетизму в образах Безіла Холлуорда, лорда Генрі та Доріана Грея.(Слайд 10)

Мета: з’ясувати ідейний зміст твору,спонукати до роздумів про істинні цінності, розвивати й удосконалювати навички роботи з текстом, уміння характеризувати персонажів, формувати прагнення до осмислення вчинків та думок персонажів, співставляючи із власним баченням подій, розвивати уміння точно, лаконічно й аргументовано висловлювати власну точку зору.

Хід уроку

I.  Актуалізація опорних знань

Отож, на початковому етапі уроку ми маємо повторити відомості про погляди письменника і їх відображення у романі, враховуючи, що твір – яскрава демонстрація естетизму письменника.

1.     Демонстрація слайду «Формування ідеалів» (слайд 11)

Завдання: прокоментувати чинники, що вплинули на погляди Уайльда: виховання,  ґрунтовна освіта, отримана у найкращих навчальних закладах, прослухані лекції Пейтера і Рескіна, які стали і теоретиками мистецтва прерафаелітів,  мандри … Все це певним чином вплинуло на письменника, але Уайльд  пішов далі, проголосивши: «Того, що насправді треба знати, не навчить ніхто». 

2.     Літературний диктант «Лови помилку» (Слайд 12)

Мета: в ігровій формі повторити біографічні відомості, що нагадають про матеріал минулих уроків та декотрі теоретичні поняття.

1. Уайльд - американський письменник англійського походження. 
2. Уайльд вів тихе, усамітнене життя. 
3. Пейтер – персонаж однієї з казок Уайльда. 
4. Критика прихильно сприйняла роман «Портрет Доріана Грея», тому що в ньому популяризувалися цінності, притаманні вікторіанському суспільству. 
5. Гедонізм – суворий спосіб життя з відмовою від життєвих благ і задоволень. 
6. Естетизм декларує спосіб життя, що передбачає оточення себе предметами розкоші. 
7. Інтелектуальний роман – це роман, який передбачає наявність інтелекту у читача. 
8. Основна вимога, яку висували до мистецтва Уайльд  та його послідовники – копіювати природу.

IІ.      Усвідомлення

Уайльд був митцем, залюбленим у Красу. Його есе, статті, рецензії провокували, епатували, викликали суперечки. Публіку обурювали його парадокси на зразок «Мораль завжди стає останнім притулком для людей, які не розуміють краси». Але необхідно пам’ятати про те, що Уайльд був дуже суперечливим письменником. Пошуки художньої і філософської істини часто приводили його до висновків, протилежних один одному. Воістину, “мистецтво відображає глядача…”. І роман «Портрет Доріана Грея» – не виключення, а правило. Зрозуміло, що у цей твір автор вклав себе, свої думки, свої пошуки, бо не просто був теоретиком, і навіть не просто перетворив своє життя на пошук Краси, а вбачав за необхідне стверджувати свої погляди голосно, театрально, епатуючи. 

Вікторіанська Англія вибухнула 216 (!!!) рецензіями обурених, шокованих критиків. Вони апелювали до цензури, суду і політиків. Автора роману звинувачували в тому, що його книга розрахована на найрозбещеніших і найзлочинніших членів спільноти, проповідує аморальність і відсутність кордонів між добром і злом. Але що насправді проповідує автор у своєму романі?     

 Виходячи з того, що основним конфліктом роману є співвідношення моралі і краси, і саме апологетом краси виступає письменник, розглянемо, що ж таке краса. Щоб легше було зорієнтуватися, пропонуються вислови, що відбивають розуміння краси різними митцями, які мають своє бачення.

1.  Робота з поняттям «краса» з наступною побудовою Гроно (Слайд 13)

 …у красі наймиліша простота…Овідій

Тільки правдиве прекрасне. Нікола Буало

Доброта потребує доказів, краса ж їх не потребує. Вольтер

 Якщо хочеш бути красивим, іди в гусари. Козьма Прутков

Ніяка зовнішня краса не може бути повною, якщо вона не оживлена красою внутрішньою. Віктор Гюго

Краса вище за генія, тому що не потребує розуміння.

У наш час люди занадто багато читають, це заважає їм бути мудрими, і занадто багато думають, а це заважає їм бути красивими.

Краса - це найвища пристосованість організму до виживання у навколишньому середовищі. Іван Єфремов, «Лезо бритви».

В процесі обговорення учні склали гроно (Слайд 14)

1.  Побудова Кіл Вена (слайд 15)

Ця стратегія дає можливість проаналізувати, в чому відмінність традиційного розуміння краси і особливої Краси, яку шукали естети. За їхнім переконанням Краса має підносити, розвивати, до неї потрібно прагнути. Лише Краса має власну силу і місце в житті людини, саме вона всевладна і непідсудна.

1.  Аналітико-інтерпретаційне дослідження

Проблемні питання:

·    В чому за Уайльдом, полягає призначення митця?

·    Чи можна кожного із персонажів назвати митцем? Чому?(Слайд 16)

Отож, перед нами - два портрети: юного красеня, чистого і незіпсутого, і того ж красеня, але через 20 років. Портрет - один із важливих персонажів, бо саме навколо нього розгортаються події, розпалюються пристрасті, і, врешті, саме портрет дав назву роману. Прекрасний витвір мистецтва, про котрий кожний із персонажів має свою думку і свої переконання. Звернемося ж до сторінок роману… (Слайд №17)

«Посеред кімнати стояв на мольберті зроблений у повен зріст портрет надзвичайно вродливого юнака… Художник дивився на прегарну юнакову постать, що її він так майстерно виобразив на полотні, і обличчя йому опромінював задоволений усміх… цей юний Адоніс, наче зроблений із слонової кості й трояндових пелюсток!.. Посеред кімнати стояв на мольберті зроблений у повен зріст портрет надзвичайно вродливого юнака… Художник дивився на прегарну юнакову постать, що її він так майстерно виобразив на полотні, і обличчя йому опромінював задоволений усміх… цей юний Адоніс, наче зроблений із слонової кості й трояндових пелюсток!..»

«Портрет був усе так само відразливий - навіть іще відразливіший, коли тільки це можливе: червона волога на його руці начебто ще пояскравішала, ще більш скидаючись на тільки-но пролиту кров. Доріана пойняв дрож. Невже саме марнослав'я спонукало його на цей єдиний у житті добрий вчинок? Чи сама жага нових збуджень, як то насмішкувато натякнув лорд Генрі? Чи то бажання похизуватися, що часом примушує нас чинити щось благородніше за нас самих? Чи все те разом? А чому червона пляма ще побільшала? Вона розповзалася по зморшкуватих пальцях, мов якась жахлива хвороба... Кров була й на ногах портрета, немовби вона скапувала. Кров була навіть на тій руці, яка не тримала ножа!..»

1. Як ставиться до портрета, а отже, до краси і мистецтва, кожний із персонажів на початку роману?   
2. Чому на сторінках роману з’являється портрет, а лише потім Доріан?   
3. Чим незвичайний цей портрет? Адже красивих людей насправді дуже багато.  
4. Чому портрет починає жити своїм життям? На вашу думку, це сталося тому, що цього захотів Доріан, чи тому, що Безіл відмовився його виставляти?  
5. Створення таблиці «Ставлення до портрета» для фіксування спостережень над текстом (слайд 15)  

Холлуорд	Доріан	Лорд Генрі
(щирість, любов, відданість мистецтву) Творить Красу (Творець краси, яка віддзеркалює митця)	(самовдоволення, егоїзм, заздрість) Використовує Красу Уособлення краси (Краси)	(корисливість, практицизм, скептицизм) Критик, споглядач     (Ідеолог, критик,       поціновував)
Я знаю, ти будеш сміятися з мене, але я справді не можу виставити цього портрета, - повторив художник. - Занадто багато самого себе я вклав у нього.	Ледве скинувши оком на портрет, він мимохіть ступив крок назад і аж зашарівся від задоволення. У погляді його заіскрилася радість, немовби він уперше впізнав себе.	Любий мій, від щирого серця вітаю тебе… Це найкращий портрет нашого часу…Я ладен віддати за нього скільки ти скажеш, Безіле. Я мушу придбати його...
… кожен портрет, намальований з натхненням, - це, власне, портрет художника, а не того, хто йому позував. Маляр на полотні розкриває не його, а скорше самого себе. Ось через це я й не виставлю цього портрета - я боюся, чи не виказав у ньому таїни власної душі.	Який жаль! Я зістарюся, стану бридким і потворним, а цей портрет повік лишиться молодим… Навіщо ви намалювали його? Він же колись глузуватиме з мене…- Не смійте, Безіле, не смійте! - закричав він. - Це було б убивство!	Це твоя найкраща робота, Безіле, найкраща з усіх, що ти створив, - мляво сказав лорд Генрі. - Ти конче повинен надіслати її наступного року на виставку в "Ґровнер".

Устами своїх героїв письменник висловлює своє розуміння проблеми краси і моральності. Де ж істина? Можливо, на перетині думок і вчинків трьох персонажів – триєдності самого Уайльда, про котрого Я. Парандовський сказав: “Лорд Генрі думав його думками, Доріан Грей, жив, зваблений його пристрастями”.

1. Чи можна сказати, що Безіл страждав муками свого творця? Як про це сказано у романі? 
2. Чи можна твердити, що кожний із цих персонажів – митець? (Кожен здатний створити прекрасне, головне – що саме  він вважає прекрасним…)
3. Якщо так – то що створив кожен із них? Чи страждає кожен із них? Підтвердьте свої міркування цитатами з тексту.
4. Чи змінилось ставлення до портрета у кожного із них через 20 років? З чим це пов’язано?(Слайд 23) 

«Це мерзенна пародія, це якась безчесна й підла сатира…»

«До речі, що-бо сталося з тим вашим чудовим портретом? Я, здається й не бачив його ні разу, відколи Безіл його скінчив…»

«Портрет усе був відразливий - навіть іще відразливіший, коли тільки це можливе…»

III.      Рефлексія, домашнє завдання

         1.Результати спостереження над текстом фіксуємо у таблиці, вдома заповнюється остання колонка, де потрібно записати свої аргументи щодо певного аспекту естетизму.

	Безіл	Доріан	Лорд Генрі
Ідеали	Віддане служіння мистецтву, пристрасність, прагнення досконалості, самодостатність, фаталізм, віра, ідеалізм	Усвідомлення своєї краси,марнославство, вседозволеність, самозакоханість	Усвідомлення своєї влади, здоровий глузд, цинізм, практицизм
Мета життя	Пошуки гармонії, вічної таємниці краси	Пошук насолоди, в тому числі використовуючи красу	Пошук збудників почуттів, в тому числі через мистецтво
Естетичні переконання автора	Митець ніколи не знайде ідеалу?	Краса виправдовує  всі  негативні  вчинки?	Теорія може розходитись з практикою?
Моє ставлення

2.Моделювання: якщо уявити, що у Доріана вкрали портрет? Чи змінилися його вчинки, думки і висновки, якби він не бачив, як реагує портрет?